Намалюю тобі світ безмежний
І з любов'ю створю обережно,
Чарівну та барвисту калину,
Щоб всміхалася, ніби дівчина.
Миле личко прекрасної вроди,
Що взяла, як завжди від природи,
Тонка грація, наче богині,
Очі, мовби волошки ті сині.
Ніжність мови, що ллється піснями,
Оберегом, що грає думками,
Колорити жовтневого гаю
Я душею і серцем вбираю.
Намалюю всю розкіш до краю,
Всю красу, що пізнала і маю
І зігріюся барвами в осінь,
Що чарують уже на порозі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик