Знов прозвучить для когось як заїжджена пластинка
Але змінить нічого я не можу бо так плине знову час
І намагаюсь бути тим ким є, та знов одна проблемка
Весь час я думаю про всіх, що я не так зробив для вас
Ненависть вашу відчуваю кожен ранок очі я відкривши
І знову хочеться закутатись в обійми спокою у самоті
Але вставати заставляє сонце у вікні, сиджу застивши
Дивлюсь де будуть в небі знов на взльоті неба кораблі
Та знову новий день, потрібно починати наче з позитиву
Так хочеться відчути спокій, лиш мені це вже не світить
Йду на роботу, знаю що тебе можливо ранком я зустріну
Але я знаю, що пройдем спокійно, й погляди пролинуть
Я не хотів нікого ображати діями які для мене і не дії
Та десь в глибинах відчуваю, знову дуже болісно зробив
Надію дав, що повернути можна щось, але то лише мрії
І кожен з нас давно віддав усе, що винен був і вже остив
Та намагаюсь буть щасливим, бо здається я уже не буду
Щось нове хочеться в життя в своє буремне знов внести
І зрозумів, що не моє, хоч і приємно так буває, я забуду
Потрібно бути на шляху яким ішов, щоби життя пройти
Борюсь я кожен день з прокляттями, що знов лунають
Хоча не вірю в забобони, але бува щось ніби відчуваю
Та спокій, самота які люблю вже не завжди спасають
І хочеться почуть у відповідь слова, - я теж тебе кохаю
Не знаю, як сказати, донести, і що так хочеться почути
Ключі усі: від серця, від життя, від дому ніби вже віддав
Так хочеться прийти у світ спокійний свій і знов відчути
Той образ мій, що без мого кохання лиш блукав, страждав
28.10 2024 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2024
автор: Ярослав Яресько