у корифея свого красномовства
палає чорно-red-ний звір
немов збентежений від близькоборства
у спеку й дощ гримить запеклий двір
немов з самицею навшпиньки закружляє
сволотою він здався не на жарт
гульвіса заромансько затискає
крилом мов чарт-політ і на верстат
шукає всеобачно плідний птаха
лаптями залітає в свій політ
немов гукає витівками десь в плутарха
у важелях невисвітлених літ
самець десь ходить в лахах димолітніх
лайфаки посилає як слизький слимак
в воріт чекає мов застиглий відлік
подасть сигнал у вирії де стих вожак
у корифея панства запалають крила
опісля бою з самкою наввипередки зсмаг
і огорнувшись пледом як свої вітрила
немов запанував в далекоглядний такт
у корифея свого красномовства
палає чорно-red-ний звір
немов збентежений від близькоборства
у спеку й дощ гримить запеклий двір
15.01.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025329
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2024
автор: Мирослав Екман-Кременецький