Майже…

Хочеться  справжнього.  Що  є  натомість?
Гучно  кричать  непочуті  серця.
Майже  пробудження.  Майже  свідомість.
Наполовину  та  не  до  кінця.

Світле  майбутнє.  Які  перспективи?
Холодом  білим  зустріне  зима.
Майже  відпущений.  Майже  щасливий.
Тільки  інерція.  Сили  нема.

Я  не  зібрав  ані  крихти  врожаю.
Сказано  "А",  вже  чекаю  на  "Б".
Справа  не  в  тім,  що  людей  я  не  знаю,
Справа  у  тому,  що  знаю  себе.

Довгий  полон  швидкоплинних  мозаїк  -  
Штучні  статті  старовинних  газет.
Я  у  рнальності  -  майже  прозаїк,
А  у  фантазіях  -  майже  поет.

Кажуть,  на  місце,  де  вигадав  рану,
Дмухаю,  наче  якийсь  маніяк.
Я  не  кажу,  що  усе  так  погано  -  
Майже  безболісно.  Майже  ніяк.

Я  вже  до  себе  нікого  не  кличу!
Після  поради  "себе  не  жалій"
Усмішка  міцно  бинтує  обличчя.
Майже  нескорений.  Майже  живий.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025232
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2024
автор: Артур Дмитрович Курдіновський