"Ти - ніхто,- так мене запевняли,-
В цьому світі людей ти - нікчема.
Ні краси, ані грошей чимАлих,
Ні таланту. Твій побут - богема."
Так, це правда. Я бідна, убога
І не маю нікого й нічого.
ПосерЕд розмаїття людського
Маю я тільки Бога живого.
Не людина Він, так, не людина.
Хай говорять, що Бог не існує.
А в лиху і сувору годину,
Вірю я, мій Господь порятує.
Він полегшить страждання і болі,
Дасть підтримку і прагнення жити.
А цькування і утиски долі -
Ніби бруд, літнім дощиком змитий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2024
автор: Leskiv