Я янголом був би, та не зможу

1.
Руїни  залишив  після  себе,
Ти  йшла,  наче  буря,  по  життях.
Змішавши  пекельний  жар  та  небо,  
Шукала  ти  справжні  відчуття.

І  був  я  для  тебе  -  хтось,  не  більше.
Обличчя  якеєсь  в  світлі  фар...
Проїхав,  поїхала  до  інших.
А  я  якось  витримав  удар.

***
Я  янголом  був  би,  та  не  зможу.
Я  демоном  був  би,  та  не  він.
І  схоже,  я  тобі  не  підходжу,
Бо  твоє  кохання  -  наче  дим.
І  мене  не  бачиш  ти  за  ним.
***

2.
Руїни  лишаючи  по  собі,
Я  тебе  завжди  наздогоняв.
І  крав  твої  справжнії  любові,
Бо  сам  їх  для  тебе  розпаляв.
Була  ти  для  мене  -  хтось,  не  більше.
Та  я,  що  створив  цей  дивний  світ,
Чомусь  тебе  досі  не  полишив,
Чомусь  заблукав  лише  в  тобі.


***
Я  янголом  був  би,  та  не  зможу.
Я  демоном  був  би,  та  не  він.
І  схоже,  я  тобі  не  підходжу,
Бо  твоє  кохання  -  наче  дим.
І  мене  не  бачиш  ти  за  ним.
***

Жовтень,  2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2024
автор: Андрей Кривцун