[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=78P7MU5l9oY[/youtube]
Річка маленька, тиха й міленька,
Назва ще здавна її – Гнилоп’ять.
Тут, за рікою, що йде дугою,
Кля́штору дзвони аж в небо дзвенять.
Люду багато, всі йдуть на свято –
Матір Бердичівську* тут величать,
Щоб прихилитись, іконі вклонитись,
Оду хвалебну святині складать.
Ше від Тишкевича, славою й величчю,
Неслася звістка про кляштор оцей.
Йдуть всі паломники стежками Божими
В день Скапулярій святинь дотепер.
Мури високі, стіни широкі
Тут збереглися по нинішній час.
Місто Бердичів й Кляшто́р Кармелітів
Радо зустрінуть гостей кожен раз.
*мається на увазі ікона Бердичівської Божої Матері, яка знаходиться в фортеці –монастирі кармелітів босих міста Бердичева.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2024
автор: Ольга Калина