щось викуриться з нори грудей
вивернуте дзеркальністю назовні
на світелко мілітаризоване до спалаху
серед листя недосвідчених кольорів
де стирчать оголені цоколі суцвіть
напівпровідниками прекрасного
достеменні як сором тиші
застуканої в чужім саду
з набитими кишенями цвіркунів —
цими розмінними монетами звуку
для впадання вітру у транс
над гніздом великоднього яйця
розписаного павутинним пікселем
перед ти як воно перестукається —
й може трісне —
навбитки із дзеркалом і собою
10.09.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2024
автор: Тарас Яресько