І
Пан Когіто ніколи не довіряв
фокусам уяви
фортепіано на вершині Альп
грало йому фальшиві концерти
він не цінував лабіринти
сфінкс викликав у нього відразу
він жив у будинку без підвалів
дзеркал і діалектики
джунглі заплутаних образів
не були його вітчизною
він зрідка літав
на крилах метафори
потім падав, як Ікар
в обійми Великої Матері
любив тавтологію
тлумачив
idem per idem (1)
що птах є птахом
неволя неволею
ніж є ножем
смерть смертю
любив
плоский горизонт
прямі лінії
земне тяжіння
2
Пан Когіто буде зарахований
до категорії незначних
він байдуже прийме вирок
майбутніх дослідників літер
він вживав уяву
для зовсім інших цілей
хотів зробити з неї
знаряддя співчуття
прагнув зрозуміти до кінця
- ніч Паскаля
- природу діаманта
- печаль пророків
- гнів Ахіллеса
- шаленство людиновбивців
- мрії Марії Стюарт
- страх неандертальців
- відчай останніх ацтеків
- тривалу агонію Ніцше
- радість художника з Ласко (2)
- зростання й падіння дуба
- зростання й падіння Риму
потім воскрешати мертвих
дотримуватися укладених угод
уява пана Когіто
здійснює рух маятника
направлений точно
від страждання до страждань
в ній немає місця
для штучних вогнів поезії
він хоче залишитися вірним
сумнівній ясності
[i](1) Idem per idem (лат.) - те ж саме через те ж саме.
(2) Печера Ласко - одна з найважливіших палеолітичних пам'яток за кількістю, якістю і збереженням наскельних зображень. Ласко називають "Сикстинською капелою первісного живопису».[/i]
[b]Zbigniew Herbert Pan Cogito i wyobraźnia[/b]
1
Pan Cogito nigdy nie ufał
sztuczkom wyobraźni
fortepian na szczycie Alp
grał mu fałszywe koncerty
nie cenił labiryntów
sfinks napawał go odrazą
mieszkał w domu bez piwnic
luster i dialektyki
dżungle skłębionych obrazów
nie były jego ojczyzną
unosił się rzadko
na skrzydłach metafory
potem spadał jak Ikar
w objęcia Wielkiej Matki
uwielbiał tautologie
tłumaczenie
idem per idem
że ptak jest ptakiem
niewola niewolą
nóż jest nożem
śmierć śmiercią
kochał
płaski horyzont
linię prostą
przyciąganie ziemi
2
Pan Cogito będzie zaliczony
do gatunku minores
obojętnie przyjmie wyrok
przyszłych badaczy litery
używał wyobraźni
do całkiem innych celów
chciał z niej uczynić
narzędzie współczucia
pragnął pojąć do końca
– noc Pascala
– naturę diamentu
– melancholię proroków
– gniew Achillesa
– szaleństwa ludobójców
– sny Marii Stuart
– strach neandertalski
– rozpacz ostatnich Azteków
– długie konanie Nietzschego
– radość malarza z Lascaux
– wzrost i upadek dębu
– wzrost i upadek Rzymu
zatem ożywiać zmarłych
dochować przymierza
wyobraźnia Pana Cogito
ma ruch wahadłowy
przebiega precyzyjnie
od cierpienia do cierpienia
nie ma w niej miejsca
na sztuczne ognie poezji
chciałby pozostać wierny
niepewnej jasności
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025084
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2024
автор: Зоя Бідило