Осінь... дощі, сумовита мряка,
Сонце сховалось, спочити зранку,
Темрява... сіра, зненацька хмара,
Диво закрила, небесних райдуг.
Знову душа в унісон природі,
Зовсім поникла, в глибокій тиші,
Чути нікого не хоче, схоже,
Зараз понурий, мінорний вибір.
Нащо журби занадто багато?
Музика Всесвіту знає ноти,
Звісно життя подарує свято,
Звуки мажорні, розпалять вогник.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2024
автор: liza Bird