Ворожила осінь

Полум'ям  згорає,  цей  зелений  ліс,
Вечір  йому  пісню  заспівав  на  біс,
І  упали  зорі  десь  в  поля  з  ковша,
Господу  в  молитві  кається  душа.

Зводить  очі  в  небо,  її  час  любити,
Падають  все  зорі  в  це  озиме  жито,
Полум'яна  осінь  спокою  не  знає,
Крил  у  неба  просить,  Бога  величає!

Всі  дороги  вкриті  листям  золотим,
І  пішло  вже  літо  до  зими  над  ним,
З  часом  всі  дороги  заметуть  сніги,
Ще  ворожить  осінь,  та  не  назавжди.
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2024
автор: синяк