Поглянь, яка чудова осінь,
Дзвенить, всміхається блакить,
Ця світло-срібна неба просинь
Тобі дарує світлу мить.
Дивися, вальс танцює листя
Під шепіт золотих дібров.
Калина вогником в намисті
Палає, як моя любов.
Роса у кожній намистинці
Дзеркалить сонячністю світ,
І десь, на срібній павутинці,
До тебе мій летить привіт.
Моя душа далеко звідси,
Десь там, за три-дев’ять земель,
Де ти її обіймеш міцно,
Як синє небо журавель.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024873
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2024
автор: Анатолій В.