наш дім як паркан заплетений
кропивою злими пташками
і шафи риплять не метені
дівиці на них з ромашками
і тиснуть почасти миршляві
почасти всепоглинаючі
страхи їх - убивці логіки
як свідки непомічаючі
ваги їх холодні злидяні
їх погляди хмарні й росяні
а взяти б стежки розвідані
важкими ногами босими
та вибір як грім дорогою
в тумані де шлях пилюкою
де очі тремтять між рогами
і сунеться час гадюкою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2024
автор: bloodredthorn