У Твоїх віршах завжди невимовна туга,
Яка живе з Твоєю в унісон.
Життя проходить в зачарованому колі – чорна/біла смуга…
Так швидкоплинно, наче на світанку сон.
Твій біль з моїм знаходить спільні риси,
Я розумію Твої почуття, що сховані між слів…
Наші серця пронизують підступні гострі списи,
Які безжально жалять душі в монотонному потоці днів.
І, живучи тепер на відстані, щосили намагаємося розгадати чиюсь душу,
Й розгледіти у ній щось особливе…
Часом забути хочу все, що зв’язане з Тобою… Але потім знову чомусь тужу…
Ти - вже минуле, незворотнє і до гіркоти щемливе…
10.10.2024 – 15.10.2024
© VenusetMars
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2024
автор: VenusetMars