Ти не журись, що ранки студять душі

*  *  *

Уже  давно  відкриті  в  осінь  двері,
тримає  жовтень  впевнено  штурвал,
позолотило  листя  землю  в  сквері,
і  виграє  смарагдами  трава.
Ти  не  журись,  що  ранки  студять  душі,
вкриває  іній  пройдені  роки,
дивися,  як  чарівно  квітнуть  ружі,
яка  прозора  сонячна  блакить.
Мережить  літо  бабине  полотна,
ледь  сивини  у  нитку  додає.
У  жовтні  осінь  тепла  і  холодна,
любімо,  милий,  вже  таку  як  є.

Не  побивайся  надто  за  літами,
якщо  черпали  спільно  щастя  з  них.
Лиш  пригорни  й  гарячими  вустами
нас  хоч  на  мить  у  юність  поверни.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2024
автор: на манжетах вишиванки