Поглянь, дитиночко моя,
знов зазирає у віконце
веселий ранок... Розбудив
він наше ніжне, ясне сонце.
Його просив, щоб промінці
сипнуло у твою кімнату,
щоб розбудить тебе від сну,
розвеселити нашу хату.
Вставай, маленька,
простягни
до сонечка свої долоні,
йому подякуй за тепло,
що зігріває нас сьогодні.
Підем з тобою до ставка,
де з лебедятами лебідка
в прозорій плаває воді...
там рибки є і диво-квітка.
Низенько хилиться верба,
у косах в неї сяють роси,
бринить над квітами бджола,
і трави скошені в покоси.
Радій, ріднесенька моя,
до нас приходить ранок ясний
із добрим сонечком щодня,
щоб ти пізнала світ прекрасний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024722
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2024
автор: Надія Башинська