Лірична осінь листям шурхотить,
Вселяє настрої затаєно-спокійні.
Із володінь її в далекий край летить
Ключ журавлів, кружляючи повільно.
Тихе курликання лунає вдалині,
Немов прощаючись, вслід крилами тріпочуть.
Від скрути й холоду летять до чужини.
Лишають дім сердешні неохоче.
Ще мить, і птахи вллються в небокрай.
Вже й перегукування чується незримо.
Летить ключ журавлиний в чужий рай,
Аби їм сил було і віри в власні крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2024
автор: Коток Оксана