Ісус
Я сказати вам хотів.
Якби я міг нагоду мати,
То з того кубка б я не пив,
Отруту, бач, шкідливо випивати.
Відчуття мої мене з’їдають,
Відчуття мої мене вбивають.
Та я змінився. Що нам робити?
Ми починали добре жити!
Коли ми справу затівали,
Натхнення мав в собі чимало.
Тепер прийшла пора не та,
Все гірше й гірше нам щодня,
Бо я втомився і ослаб.
Тепер становища я раб.
Послухайте, наш час біжить,
Три роки з вами, неначе вік.
Хіба б могли спитати ще когось,
Як вам мене просить вдалось?
Коли я помирати стану,
Шукайте вихід із проблеми самі,
Та головне не забувайте ви,
Чого у мене так питались ви!
Нехай вони ненавидять мене,
Нехай і б’ють, наносять рани,
Та їм повернеться усе,
Чого мені хотіли самі.
Я хочу знати, я хочу знати, мій Боже.
Я хочу бачити, я хочу бачити, мій Боже,
Чому повинен помирати?
Чи більше був помітний людям,
Чи те, що я сказав, вже краще чути?
Я хочу знати, я хочу знати, мій Боже.
Я хочу бачити, я хочу бачити, мій Боже,
Якщо помру, то де ж та нагорода?
Мав би знати, мав би знати, мій Бог.
Мав би знати, мав би знати, мій Бог,
Чому я мушу помирати?
Чи можеш показати, що не просто так вмираю.
Покажи, мій Боже, хоч щось, благаю!
Добре, я помру,
Дивись, як я вмираю!
Коли ми справу затівали,
Натхнення мав в собі чимало.
Тепер прийшла пора не та,
Все гірше й гірше нам щодня.
І я трудився років з три,
І вічністю здались вони!
Чому тоді боюся покінчити,
З тим, що ти почав, не я.
І вип’ю цю отруту, то ж давай,
Мене до себе забирай.
Та швидше ти убий, скоріш,
Щоб я заснути тільки встиг!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10247
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.01.2006
автор: Серёжа