[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pvAVpFw0_2I[/youtube]
Наллю у чайник я води,
В надії душу, щоб зігріти.
Комфорт в вечірній час створить,
Цим душу можу пожаліти.
Кипить, лютує чайник на плиті,
Про нього я чомусь забула.
Сиджу замріяна в тиші,
У край далекий я пірнула.
Як швидко літо пролетіло,
Шукаю залишки його.
В куточок кожен зазирнула.
Чи заховатись десь змогло?
Ніде нікого в час вечірній,
Лиш місяць дивиться в вікно.
Чомусь так сумно неймовірно,
Кудись це ділося тепло?
Здалося місяць посміхнувся,
Холодний сам, не дав тепла.
Та до тепла я доберуся,
В моїй руці твоя рука...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2024
автор: Н-А-Д-І-Я