Роки дитинства промайнули,
лишились згадки теплих днів,
котрі здавалось розтягнулись
щоб зігрівати наш уклін.
І ми тоді усе встигали,
наш день тягнувся до пізна
й вечірні роси зустрічали
і сни нам снились про життя.
Роки тягнулись - не летіли
та день коли змінився час,
ми не помітили, бо жили
не озертаючись назад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102461
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.11.2008
автор: Плахов