Роки дитинства промайнули...

Роки  дитинства  промайнули,
лишились  згадки  теплих  днів,
котрі  здавалось  розтягнулись
щоб  зігрівати  наш  уклін.
І  ми  тоді  усе  встигали,
наш  день  тягнувся  до  пізна
й  вечірні  роси  зустрічали
і  сни  нам  снились  про  життя.
Роки  тягнулись  -  не  летіли
та  день  коли  змінився  час,
ми  не  помітили,  бо  жили
не  озертаючись  назад.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102461
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.11.2008
автор: Плахов