Ромашкове поле... чутно сопрано,
Як фея вона, краси неземної,
Засяяли очі... ніби світанок,
Ще блиску додав, із небом у змові.
Смішна, пелюстки́ зриває на квітці,
Чи любить коханий, певно гадає,
Дівочі відвічні мрії безгрішні...
Наївність її, милує насправді.
Тендітне творіння, ніжне та щире,
Солодке бажання, мила чарівність,
А звідки ж тоді з'являється, прикре?
Злостивість, бездушність, мстивість і підлість..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2024
автор: liza Bird