Доба (237)

Я  люблю  твою  душу  і  тіло,
і  п‘янить  мене  разом  доба.
Наш  союз  не  зруйнує  ніколи,
ані  злоба,  чи  навіть  журба.

Бути  моруч  -  єдиная  мрія,
піклуватись,  співати  пісні.
Готувати  разом,  пити  каву,
і  гуляти  під  зливи  рясні.

Потопати  в  твоїх  оченятах,
захлинатися  твоїм  теплом.
Воскресати  твоїми  губами,
укривати  любовним  крилом.

Я  люблю  тебе  всю,  і  ще  трохи,
більш  не  треба  для  щастя  мені.
Доки  поруч  зі  мною  кохана,
мої  очі  -  безсмертні  вогні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2024
автор: Zak_Marko