Маленька, ніжна, моя рідна,
За що з тобою так вони?
За що вони цю дивну квітку
Жорстоко б’ють у темноті?
Ти сильна в мене, я це знаю,
І вірю в тебе кожну мить.
Я біль від серця відриваю,
Коли народ твій так кричить.
Я так боюсь за тебе, ненька,
Невже вони цього змогли?
Ти ж проти них така маленька,
Ти зможеш їх перемогти!
Чому я думаю про тебе?
Ти снишся мені у вісні.
Я пригорну тебе до себе,
Ти знов почнеш співать пісні.
Я чую, як ти плачеш, мила,
І знаю, скільки ти терпіла.
Тебе історія ділила,
А ти наділа собі крила
Та білим янголом злетіла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2024
автор: Софія Черниш