Я зазирну… осені в очі,
Блисків доволі та мінливі,
Бо ж сумні часто, темні ночі,
Хмари пливуть досить сонливі.
Лягла вечірня прохолода,
З небес торкнулася до землі,
В короткий час змінилась врода,
Журбу, тривоги топить у млі.
Звабливий друг - туман клубками,
Дарує ніжність і теплоту,
Спішить завадити ночами,
Вкотре в душі сховав доброту.
Вуальлю вкриє милу осінь,
Супутник вірний на довгий час,
І вдень ясна́, небесна просинь,
Блакитних чар додасть і прикрас.
Я зазирну, осені в очі,
Парча з багрянцем - іскри долі,
Й зірок мигтіння серед ночі,
Зігріють тайно і поволі.
Моргає місяць мені впо́вні…
Тебе люблю, чарівна осінь!
16.10.2024 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2024
автор: Ніна Незламна