Ти зрадила собі сьогодні,
Учора, місяць, рік тому.
Твоє життя таке голодне,
Ти ж віддала його йому.
Хто він такий , тобі ще не відомо,
Але чомусь ти плакала завжди,
Летіла крилами додому,
Туди й накликала біди.
Жила, страждала та терпіла,
В надіях , мріях і віршах,
Щось щастя ти похоронила,
В своїх заплаканих садах.
Забула як була маленька ?
Як байдуже було на все?
Не віддавала ти серденька,
Тому хто мрію не спасе.
Чому ти зрадила собі?
Невже ти здатна на таке?
Ти заблукала у судьбі,
Зробив життя собі важке.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024422
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2024
автор: Софія Черниш