водоспадами вогневі річки
огортають шию та плечі
та спускаються сплесками полум'я
на фігуру твою безперечну
а я так захворів тобою
і душа простила твоєю красою
твоя врода кружляє мене наче вітер
я хворію запаленням мрії
я не можу забуть ту вроду
в кожній дівчині бачу твій погляд
і ти у снах завжди зі мною
мої очі хворіють тобою
такі ніжні витончені руки
ти ідеш мов повільно танцюєш
я не знаю де взяти ці ліки
я бажаю тобою хворіти
твої очі це зорі в темному небі
які сяють тепер в серці моєму
а уста пелюстками троянди
наче мрії спокусливий танок
і мене від землі відриває
мої крила знову злітають
моя кров розчинилась тобою
і тепер закипає любов'ю
і горить моє тіло в ознобі
біля тебе в агонії знову
в поцілунку можу лиш дихать
ти спаси мене я так хворію
я хворію тобою без болі
я залежний тепер від любові
не лікуйте не варта ця спроба
я хворію не виліковно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2024
автор: Андрій Листопад