Не скажу, чом задумані очі мої
І слова, ледь жевріючи, стогнуть,
Не скажу, бо розтопчеш зізнання мої
І останній задмухаєш вогник.
Не питай, чом самотній, відлюдний такий,
Не кажи, що байдужий до всього,
Що нудний, невеселий, жорстокий такий, –
Не чіпай, світе, серця мойого.
12.07.2000
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023976
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2024
автор: Ти-2