в яремній тиші людство спить
життям не дихають народи
з нас злодій з лихварями кпить
самі собі зробили шкоди
вмирає совість і душа
на серці рани бють на сполох
від болю корчиться земля
а чорт у пекло тягне волок
у ненаситності гріхів
збирає срібло-злато - дурість
а вже народ давно дозрів
щоб цю розвіяти похмурість
24032012
https://www.youtube.com/shorts/5soI1x0Vxv8
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2024
автор: Іван Українець