Ти зайдеш у кімнату мою
І промовиш: роки так злетіли,
На пожовклім папері - "люблю"
Тільки літери трішки вціліли.
Ось, світлина висить на стіні,
Вмить вона ожила і заграла,
Стало легко і дивно мені -
Знову я в ті часи завітала.
Пригадалась родина моя,
Кожен крок, що лишився навіки,
Тут проходило миле життя,
Що завжди́ було серцю, мов ліки.
Ох, земна благодать те життя
І яка ж неймовірна в нім сила,
Вся любов і мої почуття -
До цих пір я від згадки щаслива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик