* * *
Перетерли істину на прах
жорна всеосяжного прориву.
Потерпіла правда повний крах!
Хто ж веде планету до обриву?
Впевнено безпам’ятства орда
роздає за зраду нагороди.
Ворожнеча, як гнила вода
день за днем отруює народи.
Знищуючи корені отців,
вороги нав’язують свій досвід.
А з юрби назначені гравці
йдуть полями мінними наосліп.
Ми в дорозі чи уже прийшли?
Де наш Вишневецький, Наливайко?
Серце від невідання болить
і свистить в повітрі зла нагайка.
13.09.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023873
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2024
автор: на манжетах вишиванки