Тітка Осінь

Ось  і  жовтень  надворі...
Неяскраві  вже  зорі...
Тітка  Осінь  мандрує,
Наші  очі  чарує...
Надіває  знов  місто
З  горобини  намисто,
А  думки  мої  чисті
Вже  засипані  листям...
Плаче  небо  дощами,
Бо  любов  вже  не  з  нами...
Може,  сиві  тумани
Залікують  всі  рани?
Ой  дощі  ви  краплисті,
Не  збивайте  все  листя!
Ви  залиште  надію,
Щоб  здійснилися  мрії...
Ой  ви  сиві  тумани,
Не  заводьте  в  оману!
Хай  ще  дивляться  очі!
Ще  любити  я  хочу!
               Ребрик  С.  В.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023782
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2024
автор: Сергій Ребрик