Ще війна триває.
Палко вкрай палає
Наша вся країна
Рідна – Україна
У вогні, страждає.
Душу біль проймає
В грудях невимовний.
Ворогами повний
Край наш, та долаєм
Їх ми, адже знаєм
Те, щоб вільним бути
В ньому, слід здобути
Перемогу. Воля
Та щаслива доля
З нею в нас настануть,
З’являться, постануть.
Тож щосил борімось
Лиш, а не корімось!
Й доленька всміхнеться.
Ця війна минеться
І уже навіки.
Буде мир повіки,
Що у нас настане,
Як війни не стане,
Як всього нещастя.
З миром прийде й щастя
Світле, золотеє,
Дивне, чарівнеє,
Із яким радіти
Будемо, як діти.
Євген Ковальчук, 15. 02. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2024
автор: Євген Ковальчук