У тумані бродить осінь,
Тіні падають здаля, -
Сиві брови, сиві коси,
Сиве небо в журавлях.
Ходить тихо, мов примара,
Скрізь, де ступить, все мовчить.
Гляне вправо - вʼянуть трави,
Гляне вліво - задощить.
І чорніють вогкі хащі,
Де ступа її нога,
А застогне - пар із пащі
Першим інеєм ляга.
Збоку вітер завиває,
У дрімоті ліс рудий.
Осінь шепче - день згасає,
Хай дрімає - не буди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2024
автор: ЛУЖАНКА