МЕНЕ ЗАЦІПИЛО! МОВЧУ!

Мене  заціпило!  Мовчу!
Але  душа  кричить  від  болю,
Страждань  людських,  волань,  плачу
І  нарікань  на  нашу  долю.

Мовчу!  Бо  хто  почув  мене?
Тож  люди  наче  очманіли
І  вибором,  життя  земне,
Зробили  пеклом  нам  зебіли.
 
Народе  славний!  Як  же  так?
Обрав  для  себе  шлях  в  нікуди,
Невіглас  вже  тепер  вожак
І  тисячами  гинуть  люди!

Обравши  блазня,  ми  війну
Закликали  у  свою  хату,  
Але,  на  жаль,  свою  вину  
Не  хочуть  дурні  визнавати.

Народ,  у  більшості  своїй,
Не  здатний  думати  критично.
І  хоч  він  влади  є  носій,
Але  безмозглим  є  фактично!

05.  10.  2024  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2024
автор: Мирослав Вересюк