Я говоритиму так просто, наскільки зможу
Відкидаючи зайві слова з яких
Плелася кольчуга лускою дракона
Ховаючи серце, тебе
Від усіх.
Хай падають лунко мов дощ, срібним голосом
Розірвані кільця заковані в сни
І серце здригається звільнене радістю,
Сонцем гарячим моїх голосних.
І я поцілунком чіплятимусь, подихом,
Мовчанням без жодного слова і ти
Наповниш любов’ю мене всеохопною
Світлом з якого кольчуг не сплести.
14.01.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023647
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2024
автор: Володимир Каразуб