Вже жовтень за вікном. Темніє рано.
А він мені – промінчиком в душі.
О світе мій, хоч не його жадана,
Благаю, пломінь в серці не туши!
Дай доторків легеньких, випадкових,
Метеликів яскравих в животі!
Зроби, благаю, щоб проста розмова
В очах будила іскри золоті!
Потіш його, нехай сміється дзвінко,
А я його у мріях пригорну…
І скаже Осінь: «Ти здуріла, жінко!...
У жовтні надівочила весну…»
03.10.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2024
автор: Ірина Лівобережна