Душа вмивається сльозами
(Хоч день святковий надворіʹ),
За багатьма, що вже не з нами,
Бо "прописалися" вгорі.
Вручають нагороду мамі,
Дружині, батькові, сестрі...
За тих, кого не буде з нами,
Пішли за небокрай котрі.
Вдивляєшся у ті світлини,
Де сміх в очах навік завмер,
І розумієш: без людини
Цієї жити нам тепер...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2024
автор: Патара