Ти нахилися низько до землі,
І відчуй силу, мужність, її біль,
Лишає воїн… слід, стежку в крові,
Й щодня летять у вирій журавлі.
Тож на той час, схилися до землі,
Розсип троянди, хоч печуть сльози,
Їх шлях тернистий, небеса в імлі,
Слідом ллє дощ, розридалась осінь.
Знов нахилися, нижче до землі,
Відчуєш згар, стогін, плач дитини,
Втрачає ненька розум від війни,
Вінки, враз крик -.немає родини!
З любов’ю, щиро, ледь торкнись землі,
Подякуй їй, що є, придає сили,
Чом загубилась віра у пітьмі?
Чи будем Боже, колись щасливі?
Вже й на колінах і ладен повзти,
О наш Всевишній, пробач за гріхи!
Спаси синочків, здатні зберегти,
Цю святу землю, яку даруєш ти!
***
Вітаю наших мужніх воїнів зі Святом Покрови,
з Днем Захисників і Захисниць України.
Низький уклін Вам і подяка!
Хай Вас оберігає Всевишній і Пресвята Богородиця!
Здоров'я Вам,перемоги і віри в щасливе майбутнє!
01.10 2024 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2024
автор: Ніна Незламна