[b]Я[/b] іду по найкращій алеї,
[b]К[/b]ожен подих вбирає життя,
[b]У[/b] думках виринають ідеї,
[b]П[/b]росто манять, як миле дитя.
[b]А[/b] навколо вже барви осінні,
[b]Ю[/b]на краля указує шлях,
[b]С[/b]рібло й золото звісно помітні,
[b]Я[/b]к виблискує рідна земля.
[b]В[/b]олодіння готує красуня,
[b]Р[/b]озфарбовує парки, сади,
[b]О[/b]х, звучить вересневе відлуння,
[b]З[/b]акликає та манить туди.
[b]К[/b]роки чути чарівної пані,
[b]О[/b]й, краса неповторна, п'янка,
[b]Ш[/b]видко плани виконує ранні
[b]І[/b] виходить картина земна.
[b]Г[/b]арно так намальоване диво,
[b]А[/b] в лаштунках іще небокрай,
[b]Ї[/b]й можливо й мені пощастило
[b]В[/b]іднайти у житті справжній рай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023348
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик