краса скелястоверхолісу
вже викарбовує пером єство
і в казці створює немов завісу
у театральних затінках багрянолистого тавро
підйоми скель штовхають образ вниз
згорища яскравіє промінь сонця
ледь чути спів щосили ввись
і десь сховався жайвір у віконці
терплячелико та бездумно-мірно
зійдеться потяг сонця у горі
в тунелі-затінку гуде безшумно-тихо
створивши ехотенціал в казковому дворі
краса лісів та смуг скелястолистих
безсило майорить паром дрімне єство
у просторі природи думно та сумарно-листо
театр мудрості вкарбовує красу у водевіль-тавро
08.08.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2024
автор: Мирослав Екман-Кременецький