Думки скубуться,
граються,
кричать,
Мов ті вовки
у парування пору,
Вони не про життя,
не про дівчат,
І не про світле,
а про те, що скоро
До мене уночі прийде
Вона, -
Без імені,
без назви,
без обличчя
І мене вип”є келихом.
До дна.
І не одним,
а як у казці – тричі.
Або не прийде,
а піду я сам
Її шукати в напівсні,
в уяві,
В той храм,
де не співають небесам,
Де стигла тиша
й ланцюги іржаві…
Інспіровано чудовим
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019295
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023095
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2024
автор: Алексей Мелешев