Я на мить лиш зупинився
та побачив білі крила
і на мить лиш обернувся
і побачив справжнє диво
і не зміг пройти я мимо
і не зміг відвести погляд
від її очей красивих
наче сон мій був тут поряд
Бачив я її в Парижі
в чорній сукні біля арки
і кричить моя душа
буд то в морі білі чайки
І на хвилях в океані
міг я бачити русалку
а там просто плавав Ангел
з ніжним іменем Наталія
Знову сни свої я бачив
ті найкращі що як мрії
і в очах її лишитись
як же так мені хотілось
як же так вона вродлива
в цій прозорій парусині
знову в жар мене кидає
Ангел там мене чекає
піднестися з нею в небо
обгорнуть своєю душею
спалахнути як комета
і разом качнути долю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2024
автор: Андрій Листопад