КОРОЛЬ І ПАСТУХ

Король  не  вартий  пастуха  овець
Він  не  думає  за  всіх  ,лиш  за  себе  .
А  байдужий,жадний  скупий  і  лжець
Ніколи  не  досягне,  як  птах    неба.

Король  не  вартий  пастуха  овець
Коли  на  троні  він  п'є  і  гуляє.
Думає,  що  наймудріший  знавець,
Як  орел  до  зір  -  високо  літає.

А  на  шахматній  дошці  грає  гру
На  чорно    -  білій  шахматці    мить  -  життя.
Золотою  ложкою  їсть    ікру
Не  зважує  на  терезах  суть  -  буття.  

Хіба  знає  ,  скільки  коштує  хліб?...
Кіло  Картоплі,  цукру  ,і  пуд  солі.
І  для  живих  копають    живцем  -  гріб
Все,  як  у  пеклі  у  замкнутім  колі.

Сирота  -  безхатько  пасе  вівці
І  шукає  кусочок    хліба    -  життя.
Нема  хати  ,  має  ,те  ,що  в  руці...
Під  небом  просить  у  Бога    -  каяття.

А  король  ,без  корони  не  король
А  придворні  слуги  немов  би  вівці.
І  для  нього  пішаки  -    то  є  моль...
Він  ,  як  рибак  ловить  рибку  у  річці.

Ловись  рибко  велика  ,та  мала,
Для  пішака  -  рибака  просто  в  сіті.
Хто  жадний  ,поріже  руки,  як  до  скла  
Стає  кривда  ,як    кістка  в  горлі  на  світі.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2024
автор: Чайківчанка