Король не вартий пастуха овець
Він не думає за всіх ,лиш за себе .
А байдужий,жадний скупий і лжець
Ніколи не досягне, як птах неба.
Король не вартий пастуха овець
Коли на троні він п'є і гуляє.
Думає, що наймудріший знавець,
Як орел до зір - високо літає.
А на шахматній дошці грає гру
На чорно - білій шахматці мить - життя.
Золотою ложкою їсть ікру
Не зважує на терезах суть - буття.
Хіба знає , скільки коштує хліб?...
Кіло Картоплі, цукру ,і пуд солі.
І для живих копають живцем - гріб
Все, як у пеклі у замкнутім колі.
Сирота - безхатько пасе вівці
І шукає кусочок хліба - життя.
Нема хати , має ,те ,що в руці...
Під небом просить у Бога - каяття.
А король ,без корони не король
А придворні слуги немов би вівці.
І для нього пішаки - то є моль...
Він , як рибак ловить рибку у річці.
Ловись рибко велика ,та мала,
Для пішака - рибака просто в сіті.
Хто жадний ,поріже руки, як до скла
Стає кривда ,як кістка в горлі на світі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2024
автор: Чайківчанка