Лелекам пора до Раю...
Лелеки згубили пір'я.
Літати без них - не знають.
А що, може, є подвір'я,
де можна ходити просто -
лелекам про те не знано...
Та й, певно, занадто зростом -
щоб легко травою рано,
де квокчуть безвольні кури,
де небо - табу високе...
Лелеки занадто гуру -
зміняти свій лет на кроки!
Тож цільно, докіль є сили,
лелеки летять до краю -
оголено б'ються крила
в огненні ворота Раю...
22.09.24 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2024
автор: Леся Геник