Годі спати! Час вставати
І до праці братись,
Та не будь-як працювати,
А як слід старатись.
Праця всіх нас порятує
Від біди, нещастя
Й тіло, й душу нагодує,
Подарує щастя.
З нею здійснимо надії
І бажання, й мрії,
А часи минуть лихії,
Наче лиходії,
Та якщо лиш працювати
Будемо й надалі,
А як ні, слід пам’ятати,
Що часи невдалі
Можуть знову повернутись
Буд-якої миті.
Те, що їх вдалось позбутись,
Знають тямовиті,
Зовсім ще не означає
В світлім щасті жити.
Кожен хай запам’ятає –
Щастя заслужити
Слід, аби його усюди
Й завжди відчувати.
А для цього треба, люди,
Добре працювати
Й не боятись помилитись.
Досвіду немає?
Не біда. Лиш сдід всім вчитись,
Хто його не має,
Докладаючи для цього
Всіх зусиль, й робити,
Щоб впродовж життя усього
В світлім щасті жити.
Євген Ковальчук, 16. 02. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2024
автор: Євген Ковальчук