А сьогодні нам не спати
два прильоти в мирний дім
поверхи зложило картою
люди ще, мабуть живі
розбираємо завали
всі заморені брудні
та в ночі прожектор світить
душі сяють із нутрі
і заходиш ти на поверх
під тобою все скрипить
і кричиш ти другу поряд
всім назад тут не пройти
знову чуєш лай собаки
там ще дихає дитя
і ти бачиш як там ангел
сорок тонн над ним трима
ти біжиш скидаєш ранець
з ним тобі не проповзти
хоч би стіни не упали
ангел милий потерпи
і витягуєш дитину
ледве дихає вона
зразу маску та в машину
а тебе як тут нема
ти ще там в тому проході
в дуже щільному проломі
де залишились сім'я
мати батько та сестра
і тебе у крик зриває
над тобою неба мало
як же можна так вчинить
не за що життя губить
залишаєш душу вдома
на роботу не береш
щоб не бачила ні коли
тих очей що не спасеш
відведи від нас ракети
їх до дому поверни
хай ті що бажають смерті
хай утопляться в крові
Агелу тобі подякував
ти за нею пригляни
вона стала сиротою
від цей клятої Війни
А на небі дуже пусто
ангели всі на землі
я надіюсь що мій Ангел
допоможе і тобі
Агелу тобі подякував
ти за нею пригляни
вона стала сиротою
від цей клятої Війни
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2024
автор: Андрій Листопад