Запанує у країні
Нашій мир. Так, пощастить
Нашій рідній Україні
Світлу цю зустріти мить.
Буде мир, який настане,
Як уся війна умить
Так, неначе сніг, розтане
У свою останню мить
Вже навіки, вже назавжди,
Вже до самого кінця,
Бо вже буде мир лиш завжди,
Що у край наш, у серця
Й душі наші прийде. Будем
Разом з вами в нім ми всі.
Перемогу ж ми здобудем
У її усій красі.
Вийде в нас. Нам посміхнеться
Доленька. Нам пощастить.
Ця війна навік минеться.
Будемо ми в мирі жить
І життю украй радіти,
Серцем всім, душею теж,
Так, немов маленькі діти.
Й радості не буде меж,
Як і щастю, що із нею
Й миром прийде. Жити вік
Будемо ми, мов з ріднею,
З ними, бо війни повік
Вже не буде, як розтане,
Мовби сніг, вона у нас,
Як її уже не стане,
Як мине її весь час.
Мир, що прийде, буде з нами
Так, як будемо з ним ми
Завжди вже, а не часами
Жить щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022764
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2024
автор: Євген Ковальчук