Поема від Тіла і Крові Христа

                               Пресвятій  Трійці
                               і  Пренепорочній  Пречистій  
                               Діві-Матері  Марії
                               присвячується  в  любові




Бога  і  Тіло  і  Кров    —
і  піднесена  стрункість
є  благість…  є  ранок
що  вкусив  філігранне
і  що  в  Небо  —
             несу  філігранно
те,  що  в  полі
росте  —  все  відверте  й  мов
                                     одномоментне
все  відкрите
й  росте  мов  би  я  —  не  під
                                                         тентом
все  росте  бо  під  сонцем
все  росте  —  під  дощами
все  ростуче  –  дзюрчить  в  серці  радість
все  що  в  ранах
те  росте  —  в  компетентність
що  вкусив  в  Божій  рані
що  вкусив  філігранне
таке  тонке  і  в  Небо
                                     тепер  філігранно  
в  Любов!  —
в  радість!


           але  як  тепер  бути…
але  як  у  теперішність  вічну  —
                                                                         сяйнути…
вічність  —  спокій
потенційно  —
всяк  з  генієм
потенційно  —  святий
потенційність  —  спасення
                                             з  ним  в  Бозі
потенційно—  хтось  з  лісу
а  ще  буде  —  всім  в  ліс
ліс  ростить
ліс  й  росте
ще  відчується  я  є  на  те
те  що  серцем  просте
це  ми  є  —
бо  нам  по  дорозі


відчуваєте  як
всім  без  тента
нині  поле
нині  ліс
нині  я  а  ще  ліс  —
                                                       в  компетентність
бо  росту
як  Бог  міг  хоч  комусь,  хоч  одному
закрить?
Ліс,  але?
потенційно  блаженність
потенційно  всяк  з  генієм
з  Ним  —  у  єднанні
потенційно  —  освячений
потенційно  —  ти
вже  не  скажений
ум  не  впав  тепер  в  гАджети
але  справді  —  блаженний
бо  ум  зорить  у  силі,  що  в  серці!..


Поки  очі  занурені,
і  не  у  музику,  —
й  попід  шкірою
в  час  ушквАрюють  —
я  у  серці  
довго  варю!  —
бо    й  Бог  так
чи  інакше
в  Собі  все  переварює…


Ціль  —  обожнення  всіх!
Тут  хтось  проситься…
Мов  порозуміння…
Потенційно  —  
не  відмовлено
в  хрещенні
були  б  з  генієм?!
Це  із  генієм
росте  скриленість
у  Царі  всіх  царів!
у  Владиці  владик!


Бо  всі  й  посеред  царів
І  вилуплюються
В  мішурі…
Аж  як  —  вдар  крил!  —  дозрів!
ті  —  вгорі!!
але  —  дехто  й  внизу
чи  мов  в  пащі…
                   і  аж  упрів…
ШІ  —  послизання!
самоповтор
й  сказ
мов  той
«сказ  коров’ячий»…
Тільки  вічність  —
                             із  грані…
Скид,  й  без  гріхів  —  й  триблаженне
Сяйво  
з  Вічності!

Осяяння.

22.09.2024,  свято  Іони-пророка,
з  причастям;
м.  Київ  —  
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович