Чи ми забули, хто ми є,
Чи коріння наше ще жиє?
Була віра Православна,
До Волі жадоба нездоланна.
Ми по крові слов’янський Рід,
Чи залишився його слід.
Судить не буду по словах,
А по скоєних в житті ділах.
Ми обирали руйнівну силу,
Що руйнувала Україну.
Зневажали рідну мову
І руйнуємо її знову.
Насіння Роду ми втрачали
І зла в цьому не вбачали.
Нам Богом дана Україна,
Від покоління до покоління.
Гріх на нас не від неба,
Він лежить на нас від себе.
Життям платять батьки й діти,
Шоб зраду Роду скупити.
Земля-Мати дає силу,
Щоб ворогів ми косили.
Щоб відродилася Віра й Слава
І Україна розквітала.
Серпень 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2024
автор: Сокол