Сонце миру встане,
Як війни не стане,
Й буде всіх нас гріти.
Будемо радіти
Ми усі без краю
У своєму кра́ю,
В рідній Батьківщині
Лиш одній-єдиній
В світі цім усьому,
Як і сонце в ньому.
Сонце миру встане,
І війна розтане,
Наче сніг весною –
Теплою порою,
Та уже назавжди.
Сонце миру завжди
Буде блискотіти
Й лагідно нас гріти.
Ми ж йому радіти
Будемо, як діти,
Серцем і душею
Й ширити землею
Радість цю велику,
Чисту, сонцелику,
Дивну, незвичайну,
Гарну, надзвичайну,
Щоб усі із нами,
Доньками й синами
України-неньки,
Вкрай були раденькі.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2024
автор: Євген Ковальчук